Чорнобильська катастрофа, що сталася 26 квітня 1986 року, є найбільшою техногенною аварією в історії ядерної енергетики. Вона охоплює вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС, викид величезної кількості радіоактивних речовин та подальші ліквідаційні роботи.
Ось покрокова хронологія подій:
- Передісторія та підготовка (25 квітня 1986 року)
Планова зупинка: 25 квітня 1986 року було заплановано зупинку 4-го енергоблоку для планового ремонту та проведення випробувань.
Зниження потужності: Протягом дня персонал знижував потужність реактора. Через вимоги диспетчера зупинити зниження, реактор тривалий час працював на зниженій потужності, що призвело до отруєння реактора ізотопами, які ускладнювали керування.
Порушення регламенту: Під час підготовки до випробувань персоналом було допущено ряд відхилень від регламенту безпеки.
- Аварія (26 квітня 1986 року)
01:23:04 — Розпочато випробування режиму “вибігу ротора турбогенератора”.
01:23:40 — Натиснуто кнопку аварійного захисту АЗ-5 (зупинка реактора). Однак через конструкційні недоліки та стан реактора, це викликало зворотний ефект.
01:23:44-01:23:47 — Прогриміли два потужні вибухи. 4-й енергоблок був зруйнований, покрівля машинного залу частково обвалилася. Почалася пожежа, в атмосферу викинуто близько 380 млн кюрі радіоактивних речовин (урану, плутонію, йоду, цезію).
Перші жертви: Валерій Ходемчук загинув під час вибуху (перший загиблий), оператор Володимир Шашенок помер від радіаційних опіків.
- Перші години та локалізація (26 квітня 1986 року)
01:24 — На пульт пожежної частини надійшло повідомлення про пожежу.
02:00-04:00 — Пожежники під керівництвом лейтенанта Правика та лейтенанта Кібенка локалізували вогонь на даху машинного залу, запобігши поширенню полум’я на 3-й енергоблок. Вони отримали смертельні дози радіації.
06:00 — Пожежу на реакторі загалом ліквідовано, але графіт продовжував горіти.
Ранок 26 квітня — Влада намагалася приховати масштаби трагедії. Мешканці Прип’яті продовжували жити звичайним життям, не знаючи про радіацію, хоча багато хто відчув металевий присмак у роті.
- Евакуація та ліквідація (квітень-травень 1986)
27 квітня (14:00) — Розпочато евакуацію міста Прип’ять (понад 45 тис. людей). Людям оголосили, що це тимчасово — на 3 дні.
28 квітня — Офіційне коротке повідомлення ТАРС про аварію після того, як підвищений рівень радіації зафіксували у Швеції.
Кінець квітня – травень — Початок масштабної ліквідації. Пожежу гасили вертольотами, скидаючи пісок, глину та борну кислоту.
1 травня 1986 — Попри небезпеку, у Києві та інших містах провели першотравневі демонстрації, щоб продемонструвати “відсутність небезпеки”.
- Наслідки (травень 1986 – подальші роки)
10 травня — Остаточне припинення пожежі та переходу графіту в стан спокою.
Загиблі: Близько 30 співробітників АЕС та пожежників загинули від гострої променевої хвороби у перші місяці.
Забруднення: Радіоактивному забрудненню піддалося 50 тис. кв. км України, постраждали Білорусь та Росія, радіаційна хмара пройшла над Європою.
Укриття: В листопаді 1986 року над зруйнованим реактором збудовано об’єкт “Укриття” (саркофаг).
Аварія кардинально змінила ставлення до ядерної безпеки у світі та прискорила розпад Радянського Союзу через політику замовчування.