Автор: Анатолій Ванчицький

calameo.com/read/006412760a15fbf5fa78b

Чорнобиль (мінісеріал) (англ. Chernobyl) — культовий п’ятисерійний британо-американський мінісеріал від HBO, створений і написаний Крейгом Мезіном та зрежисований Юганом Ренком, що вийшов у 2019 році

Найвідоміший і найкращий серіал про Чорнобильську катастрофу.
Показує події аварії 1986 року, ліквідацію наслідків і людські історії. Дуже атмосферний і напружений, отримав безліч нагород і високі оцінки критиків

Продовжити читання “Про серіал від HBO “Чорнобиль” (2019)”

Чорнобильська катастрофа, що сталася 26 квітня 1986 року, є найбільшою техногенною аварією в історії ядерної енергетики. Вона охоплює вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС, викид величезної кількості радіоактивних речовин та подальші ліквідаційні роботи.

Ось покрокова хронологія подій:

1. Передісторія та підготовка (25 квітня 1986 року)
   Планова зупинка: 25 квітня 1986 року було заплановано зупинку 4-го енергоблоку для планового ремонту та проведення випробувань.
   Зниження потужності: Протягом дня персонал знижував потужність реактора. Через вимоги диспетчера зупинити зниження, реактор тривалий час працював на зниженій потужності, що призвело до отруєння реактора ізотопами, які ускладнювали керування.
   Порушення регламенту: Під час підготовки до випробувань персоналом було допущено ряд відхилень від регламенту безпеки.

2. Аварія (26 квітня 1986 року)
   01:23:04 — Розпочато випробування режиму “вибігу ротора турбогенератора”.
   01:23:40 — Натиснуто кнопку аварійного захисту АЗ-5 (зупинка реактора). Однак через конструкційні недоліки та стан реактора, це викликало зворотний ефект.
   01:23:44-01:23:47 — Прогриміли два потужні вибухи. 4-й енергоблок був зруйнований, покрівля машинного залу частково обвалилася. Почалася пожежа, в атмосферу викинуто близько 380 млн кюрі радіоактивних речовин (урану, плутонію, йоду, цезію).
   Перші жертви: Валерій Ходемчук загинув під час вибуху (перший загиблий), оператор Володимир Шашенок помер від радіаційних опіків.

3. Перші години та локалізація (26 квітня 1986 року)
   01:24 — На пульт пожежної частини надійшло повідомлення про пожежу.
   02:00-04:00 — Пожежники під керівництвом лейтенанта Правика та лейтенанта Кібенка локалізували вогонь на даху машинного залу, запобігши поширенню полум’я на 3-й енергоблок. Вони отримали смертельні дози радіації.
   06:00 — Пожежу на реакторі загалом ліквідовано, але графіт продовжував горіти.
   Ранок 26 квітня — Влада намагалася приховати масштаби трагедії. Мешканці Прип’яті продовжували жити звичайним життям, не знаючи про радіацію, хоча багато хто відчув металевий присмак у роті.

4. Евакуація та ліквідація (квітень-травень 1986)
   27 квітня (14:00) — Розпочато евакуацію міста Прип’ять (понад 45 тис. людей). Людям оголосили, що це тимчасово — на 3 дні.
   28 квітня — Офіційне коротке повідомлення ТАРС про аварію після того, як підвищений рівень радіації зафіксували у Швеції.
   Кінець квітня – травень — Початок масштабної ліквідації. Пожежу гасили вертольотами, скидаючи пісок, глину та борну кислоту.
   1 травня 1986 — Попри небезпеку, у Києві та інших містах провели першотравневі демонстрації, щоб продемонструвати “відсутність небезпеки”.

5. Наслідки (травень 1986 – подальші роки)
   10 травня — Остаточне припинення пожежі та переходу графіту в стан спокою.
   Загиблі: Близько 30 співробітників АЕС та пожежників загинули від гострої променевої хвороби у перші місяці.
   Забруднення: Радіоактивному забрудненню піддалося 50 тис. кв. км України, постраждали Білорусь та Росія, радіаційна хмара пройшла над Європою.
   Укриття: В листопаді 1986 року над зруйнованим реактором збудовано об’єкт “Укриття” (саркофаг).

Аварія кардинально змінила ставлення до ядерної безпеки у світі та прискорила розпад Радянського Союзу через політику замовчування.

https://drive.google.com/file/d/1B2_c26aThpriT7foAoOWGA6RiqgQx6bb/view?usp=sharing

Продовжити читання “Як Тарас Шевченко став зіркою”

До Дня народження Леся Українка для учнів 11 класу було проведено тематичний урок фізики «Шкала електромагнітних хвиль. Світло, що проходить крізь простір і час».

Під час заняття учні сформували знання про шкалу електромагнітних хвиль, їх фізичні властивості та практичне застосування — від радіохвиль до гамма-випромінювання. Одинадцятикласники працювали зі шкалою частот, аналізували інформацію та встановлювали міжпредметні зв’язки між фізикою, астрономією та літературою.

Особливу увагу приділили символіці світла у творчості Лесі Українки — як образу надії, боротьби й духовної сили. Учні дізналися цікавий мовознавчий факт: саме Леся Українка ввела в активне вживання в українській літературній мові слово «промінь», яке сьогодні є одним із ключових понять і в поезії, і у фізиці.

Світло — це не лише фізичне явище, а й глибокий культурний символ, який проходить крізь простір і час.

Поєднання науки та української культури допомогло учням відчути, що фізика — це не лише формули, а й спосіб пізнання світу та його цінностей 🌟🇺🇦

До 🌍 Дня безпечного інтернету було проведено урок астрономії (вчитель Ванчицький А.Ю.) на тему «Космос в епоху цифрових технологій: наука, фейки та інформаційна безпека».

В умовах цифрової епохи знання з астрономії вже неможливо розглядати окремо від цифрової грамотності. Сьогодні учні щодня стикаються з інформацією про космос у соціальних мережах — від сенсаційних «відкриттів» до маніпулятивних заголовків і відвертих фейків. Саме тому важливо навчити не лише захоплюватися Всесвітом, а й критично аналізувати інформацію про нього.

Під час уроку ми поєднали сучасні наукові знання та медіаграмотність. Учні обговорили дослідження чорних дір, відкриття космічного телескопа James Webb Space Telescope (JWST), пошук екзопланет та нові горизонти астрономії. Окрему увагу приділили принципам наукового методу, рецензування та перевірки джерел інформації.

🔎 Науково-педагогічна цінність уроку полягала у поєднанні:

• сучасних астрономічних знань (чорні діри, JWST, екзопланети);
• принципів наукового методу та рецензування;
• практичних навичок перевірки достовірності інформації;
• формування критичного мислення та інформаційної етики.

Учні вчилися відрізняти наукові факти від клікбейту, перевіряти авторитетність джерел, аналізувати заголовки та аргументацію. Адже безпечний інтернет — це не лише захист персональних даних, а й уміння мислити критично.

Сучасна освіта має відповідати викликам часу: досліджувати космос і водночас формувати відповідальних, свідомих користувачів інформаційного простору. 🚀✨

Фізика. 11 клас

Опрацюйте навчальні матеріали за посиланнями. Запишіть в робочий зошит основні визначення та розв’язання задач.

Оптичні системи. Кут зору